Проблема антибіотикорезистентності є однією з ключових викликів сучасної медицини. В умовах значного поширення інфекцій, викликаних мультирезистентними збудниками, зокрема у пацієнтів із рановими ураженнями, особливо в умовах воєнного часу, застосування аутовакцин постає як ефективна альтернатива традиційній антибіотикотерапії. У статті наведено результати клінічного застосування аутовакцин, виготовлених із індивідуальних патогенів пацієнтів, які не відповіли на стандартну терапію

ВІЛ-інфекція та сифіліс залишаються одними з найбільш значущих інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), які становлять серйозні ризики для здоров’я матері та дитини. Передача від матері до дитини (ПМД) може відбуватися під час вагітності, пологів або грудного вигодовування. Раннє виявлення дозволяє своєчасно розпочати лікування та запобігти ускладненням, зокрема перинатальній передачі.

В огляді надана аналітична характеристика найбільш важливих інфекційних хвороб, поширених у світі у 2024–2025 роках, за даними інформаційних матеріалів ВООЗ та CDC. Важливою проблемою сучасності є поява нових (емерджентних) та ре-емерджентних (які виникли знову) інфекцій. Яскравим прикладом емерджентних інфекцій є COVID-19, ре-емерджентних — мавпяча віспа. Коло можливих майбутніх збудників інфекційних хвороб постійно розширюється, насамперед завдяки вірусам-збудникам хвороб тварин, пристосування яких до людського організму відбувається внаслідок генетичних змін та поширення від людини до людини за допомогою нових шляхів передачі збудників

Новий випуск журналу 

Зміст номеру:

• Соціально значущі інфекції у військовослужбовців (частина 2)
• Ураження нервової системи вірусної етіології та їх діагностика
• Підходи до діагностики атипової пневмонії
• Епідермальний фактор росту та його рецептори: Їх роль в прицільній терапії деяких пухлин і вірусних захворювань
• Протефлазід (супозиторії) — ефективний досвід охорони репродуктивного здоров’я жінок
• Кроки історії: лабораторія молекулярної вірусології в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України» — від онкології до СНІД-у

Історія лабораторії молекулярної вірусології пов’язана з далеким минулим, коли були закладені традиції наукового пошуку. Це були нелегкі роки відбудови народного господарства в повоєнній Україні, коли нашим Інститутом, на той час — Київським науково-дослідним інститутом епідеміології, мікробіології та паразитології МОЗ УРСР (далі Інститут) керував відомий учений,«сподвижник», ентузіаст і чудовий господар, кандидат медичних наук Сергій Миколайович Терехов.

Резюме. У статті наведено систематизований огляд літератури та наукових публікацій за 10 років, що минули після реєстрації лікарського засобу ПРОТЕФЛАЗІД^® (супозиторії) в Україні. Проаналізовано сучасні дані щодо ефективності й безпечності застосування препарату у жінок репродуктивного віку з патологією шийки матки, зумовленою папіломавірусною інфекцією (ВПЛ). Представлено результати доклінічних і клінічних досліджень, які доводять пряму противірусну дію препарату на ДНК-вмісні віруси, зокрема ВПЛ, а також його імуномодулюючий та апоптозмодулюючий ефекти. Визначено, що комплексне застосування ПРОТЕФЛАЗІД^® (краплі та супозиторії)

Резюме. Епідермальний фактор росту (EGF) та його рецептори (HER/ErbB) мають ключове значення в регуляції клітинного росту, проліферації, виживання, ангіогенезу, а також у розвитку злоякісних пухлин і деяких вірусних інфекцій. У статті розглянуто структуру, механізми активації та сигнальні шляхи родини рецепторів HER-1, HER- 2, HER-3 та HER-4, що беруть участь у формуванні гетеро- та гомодимерів з подальшим автофосфорилюванням. Значна увага приділена ролі HER-2 у карциномах молочної залози, яєчників, сечового міхура та шлунку, включно з клінічним використанням таргетної терапії (трастузумаб, лапатиніб, нератиніб, афатиніб, цетуксимаб тощо).

Резюме. З метою розробки додаткового швидкого та доступного способу диференційної діагностики атипової пневмонії та гострих респіраторних захворювань у динаміці хвороби обстежено 149 осіб, серед яких: хворих на гострі респіраторні захворювання 84 особи та атипову пневмонію 65 осіб і 150 умовно здорових осіб у віці 19-45 років. У обстежених вивчали вміст лейкоцитів периферичної крові, відносний та абсолютний вміст елементів лейкограми за допомогою звичайних імунологічних методів І рівня. В пулі нейтрофілів досліджували: кількість клітинних розпадів, клітин із розривами цитоплазматичної мембрани і набуханням ядра, клітин із ворсинчастим, гіпо- і гіперсегментованим та фрагментованим хроматином, вміст клітин з токсогенною зернистістю цитоплазми та адгезованих нейтрофілів.

Актуальність. Інфекційні ураження центральної нервової системи (ЦНС) — досить поширені захворювання, які помилково можуть бути розцінені як соматичні неврологічні хвороби. За даними літератури, етіологія менінгіту встановлюється приблизно лише в третині випадків, що зумовлено певними труднощами діагностики. Найпоширенішими є вірусні менінгіти (ВМ), які викликаються збудниками різних сімейств герпесвірусів (ГВ). Персистенція ГВ у клітинах мозку може бути причиною хронічних неврологічних уражень ЦНС, а також слугувати тригером у виникненні аутоімунних захворювань.

Мета роботи: аналіз даних літератури щодо історії ВІЛ-інфекції/СНІДу в арміях світу, її поширення та епідемічних ризиків для військовослужбовців; характеристика поточного стану захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД в Україні порівняно з довоєнним періодом; узагальнення кількісної інформації щодо надання медичної допомоги військовослужбовцям із соціально значущою інфекційною патологією у клінічному підрозділі (Клініка) ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України» (Інститут).