Новий випуск журналу 

Зміст номеру:

• Сучасні підходи до індикації Bacillus anthracis у навколишньому середовищі
• Характеристика перебігу епідемічного процесу скарлатини у сучасних умовах
• Поширеність антитіл до SARS-CoV-2 у доепідемічний період COVID-19 серед уразливих груп населення в Україні
• Застосування азоксимера броміду в комплексній терапії Лайм-бореліозу
• Advancements in medical education: emerging aspects and innovations
• Превентивна медицина — шлях до порятунку української нації

В Україні демографічна криза: низька народжуваність, висока смертність. Прогнози до 2041 і 2051 років невтішні. Як можна покращити демографічну ситуацію? Розуміючи фундаментальну слабкість ситуації в українській медицині, необхідно думати про нову медичну парадигму, що забезпечила б новий підхід як до здоров’я, так і до лікування. Тенденції розвитку національних систем охорони здоров’я економічно розвинутих країн сьогодні зосереджені навколо досягнень напряму, що активно розвивається. 

The landscape of medical education is indeed in a state of profound transformation, spurred by emerging aspects and innovative approaches that are responsive to the ever-evolving demands of the healthcare sector.

This comprehensive review delves into the contemporary trends within medical education, emphasizing the integration of various elements such as technology, interprofessional education, personalized learning, telemedicine, ethics and professionalism education, global health education, and wellness and resilience initiatives.

Лайм-бореліоз — (іксодовий кліщовий бореліоз, хвороба Лайма, ЛБ) — інфекційне поліорганне природно-вогнищеве трансмісивне захворювання, збудником якого є спірохета комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato, що проявляється ураженням шкіри, опорно-рухового апарату, нервової та серцево-судинної систем, печінки, очей [1, 2, 3].

Cерологічні дослідження, спрямовані на визначення антитіл до SARS-CoV-2 (АТ-SARS-CoV-2), на перших  етапах  пандемії  стали  дієвим  інструментом  оцінки  інтенсивності  епідемічного  процесу COVID-19. Діагностикуми насамперед мали використовуватися в дослідженнях (переважно сероепідеміологічних) на популяційному рівні, а не для індивідуальної діагностики випадків COVID-19. Однак, для коректної оцінки поширеності АТ-SARS-CoV-2 в період епідемії доцільно оперувати вихідними даними щодо виявлення зазначених маркерів у доепідемічний період.

Скарлатина — одна із найпоширеніших нозологічних форм стрептококових інфекцій групи А (іСГА). В останні роки відбувалося зростання захворюваності на цю інфекцію у країнах Європи, Азії, США та Канаді. Проведено аналіз фахових видань із різних країн світу щодо проявів епідемічного процесу скарлатини, а також надано інформацію про проведені епідеміологічні дослідження авторами

Bacillus anthracis — збудник сибірки, який може використовуватися з біотерористичною метою. Ефективна стратегія біозахисту передбачає удосконалення діагностичних досліджень у напряму підвищення їх чутливості, специфічності та швидкості отримання результатів досліджень. В огляді представлено результати аналізу даних літератури щодо сучасних методів виявлення Bacillus anthracis та її спор в об’єктах навколишнього середовища, які мають найбільше епідеміологічне значення, зокрема у повітрі та ґрунті

На сьогодні на фармацевтичному ринку України та інших країн з’явилася та активно розвивається тенденція випуску нових фармацевтичних продуктів, зареєстрованих як біологічно активні добавки, які за своїми властивостями «маскуються під лікарський засіб». Несумлінні виробники, вдаючись до таких підходів, а саме: при виведенні на ринок біологічно активних добавок під виглядом лікарських засобів, економлять час та значні кошти, частину яких вони спрямовують на агресивний маркетинг, іноді, за таких умов, намагаються ввести в оману лікарів, фармацевтів та споживачів. 

Новий випуск журналу 

Зміст номеру:

• Від епідемій минулого до сьогодення і хвороби х, досвід боротьби та перспективи
• Верифікація алгоритмів тестування на ВІЛ з використанням швидких тестів
• Клінічні та деякі імунологічні особливості проявів герпесвірусних уражень нервової системи на фоні постковідного синдрому
• Impact of IFNL-3 (IL-28B) polymorphism on the kinetics of HBV DNA and qHBsAg and HBsAg clearance during therapy with peginterferon α-2a in patients with HBeAg-negative chronic hepatitis B, genotype D
• Клінічний випадок захворювання, підозрілого на хворобу Лайма, з незвичайними результатами серологічного обстеження
• Матеріали науково–практичної конференції «АКТУАЛЬНІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. СУЧАСНІ АСПЕКТИ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ» 29–30 листопада 2023 року
• Бади, які «маскуються» під лікарський засіб: стан проблеми та наслідки

Актуальність холери в Україні на сьогодні пов’язана з тим, що внаслідок війни в багатьох районах країни складаються умови, які сприяють виникненню спалаху хвороби. Сюди відносять руйнування системи водопостачання і каналізації, голод, неналежні гігієнічні умови в тимчасових поселеннях для внутрішньо переміщених осіб, антисанітарія в окопах військовослужбовців, особливо внаслідок безперервних бойових дій на окремих ділянках фронту, можливий колапс системи охорони здоров’я через значні руйнування цивільної інфраструктури,  ймовірність  використання  холерного  вібріона як біологічної зброї для здійснення диверсії. В 2021 році кількість нових випадків істотно зменшилася. Усього лише офіційно перехворіло 2,5 млн осіб, 4 000 — померло.