Новий випуск журналу 

Зміст номеру:

• Соціально значущі інфекції у військовослужбовців (частина 1)
• Оцінка впливу забруднення атмосферного повітря на захворюваність окремими інфекційними хворобами, що поширюються повітряно-крапельним шляхом за період 2015–2024 рр. в Україні
• До питання розробки предикторів виходу з інфекційного процесу, пов’язаного з COVID-19
• Тривожно-депресивний синдром у пацієнтів з Long-COVID та ураженнями центральної нервової системи
• Противірусна активність флавоноїдів: механізми дії та перспективи застосування
• Роль фармаконагляду у превентивній медицині

Роль фармаконагляду у превеФармаконагляд є невід’ємною складовою системи охорони здоров’я, спрямованою на забезпечення безпеки та ефективності лікарських засобів. У контексті превентивної медицини, яка фокусується на запобіганні захворюванням та зміцненні здоров’я населення, роль фармаконагляду набуває особливого значення в сучасних складних умовах життя населення України

Флавоноїдні сполуки виявляють широкий спектр активності на рівні клітин й організму загалом. Це, зокрема, антиоксидантна, протибактеріальна, противірусна, протизапальна та протипухлинна активність. Значний інтерес до флавоноїдів спричинений їх множинними ефектами в клітинах, завдяки взаємодії флавоноїдів з різними біологічними молекулами та модуляції низки внутрішньоклітинних процесів. Огляд присвячено дослідженню противірусної активності флавоноїдів in vitro, аналізу механізмів їх дії та можливостей практичного застосування таких сполук для профілактики і лікування вірусних інфекцій. Висвітлено основні етапи вивчення противірусної активності флавоноїдів та сучасні уявлення про механізми противірусної дії цих речовин

Натепер доведено, що пандемія COVID-19 зачіпає не тільки фізичне здоров’я людини, а й психічний статус, призводячи як до загострення наявних психічних захворювань, так і до виникнення нових.

За даними літератури, у пацієнтів, які перенесли коронавірусну інфекцію розподіл психіатричних симптомів такий: 28% — посттравматичний стресовий розлад, 31% — депресія, 42% — тривога та безсоння. У патологічному діапазоні 56% людей мали принаймні один бал, хоча б за одним клінічним параметром. Постковідний синдром містить понад дві сотні симптомів. Наприкінці 2020 р. його було внесено до міжнародного класифікатора хвороб 10-го перегляду (МКХ-10).

В динаміці захворювання на COVID-19 обстежено 432 особи середнього та тяжкого ступенів перебігу з метою визначення ранніх предикторів виходу з інфекційного процесу. Аналізували частоту відхилень від норми та середній вміст елементів лейкограми: паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів, еозинофілів, базофілів, моноцитів та лімфоцитів у взаємозв’язку з частотою виявлення присутності в організмі маркерів вірусу SARS-CoV-2. Аналіз та статистична обробка даних проводилися в статистичній програмі Statistica 12.0 (3BA94C4ED07A). При порівнянні середніх величин у нормально розподілених сукупностях розраховували t-критерій Стьюдента.

Актуальність. Забруднення довкілля (здебільшого оксидами сірки, азоту і карбону, сажею та суспендованими твердими частками (СТЧ)) внаслідок техногенних процесів є однією з найсерйозніших загроз для здоров’я населення у світі та Україні. Відомо, що брудне атмосферне повітря завдає шкоди багатьом органам і системам організму, особливо дихальній та серцево-судинній системам людини. Вплив факторів навколишнього середовища, включаючи забруднювачі повітря, може позначитися на імунній системі людини та її здатності обмежувати поширення інфекційних агентів, зокрема вірусів.

Соціально значущі інфекційні хвороби (СЗІХ) залишаються серйозним медико-соціальним тягарем для військовослужбовців багатьох країн світу, зокрема й України. Передусім це стосується вірусних гепатитів В і С (ГВ і ГС) та ВІЛ-інфекції/СНІДу через принципово однакові механізми та шляхи передачі збудників інфекції, подібні уразливі групи населення та фактори ризику. Вказані СЗІХ є одними з провідних, щодо яких надається спеціалізована медична допомога у клінічному підрозділі (Клініка) ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України» (Інститут).

Новий випуск журналу 

Зміст номеру:

• Характеристика епідемічного процесу гепатиту А в Україні (2015–2023 рр.)
• Хламідіози різної етіології на території України
• Видовий склад та середовища розмноження кровосисних комарів під час спалаху гарячки Західного Нілу в Києві та околицях у 2024 році
• Епідеміологічна характеристика гострих респіраторних інфекцій та грипу в сезоні 2023–2024 рр.
• Ентеровіруси та їх чутливість до флавоноїдів
• Флавовір® (капсули): ефективність при СOVID-19

Аналізуються матеріали результатів клінічного дослідження «Багатоцентрове, рандомізоване, подвійне-сліпе дослідження ефективності та переносимості препарату ФЛАВОВІР® (капсули) у пацієнтів з СOVID-19 середнього ступеня тяжкості, що отримують базисну терапію» (ІІ фаза). Досліджуваний препарат ФЛАВОВІР® (капсули) є розробкою ТОВ «НВК «Екофарм», представленою до клінічного вивчення, з метою доведення противірусної активності щодо вірусів SARS-CoV-2 та вирішення питання про можливість реєстрації препарату в Україні як противірусного засобу прямої дії. ФЛАВОВІР® (капсули) є новою лікарською формою зареєстрованого в Україні в 2001 році та широко застосовуваного лікарського засобу ПРОТЕФЛАЗІД® (краплі)

В огляді висвітлено сучасний стан досліджень ентеровірусів, зокрема поліовірусів, вірусів ECHO, Коксакі, ентеровірусу типу 71, які викликають значну кількість інфекційних захворювань людини. Обговорено основні аспекти їхньої реплікації, патогенезу та молекулярно-біологічних властивостей. Особливу увагу приділено перспективам використання флавоноїдів як антивірусних агентів. Проаналізовано механізми їхньої дії, включно з інгібуванням протеаз і блокуванням взаємодії вірусних компонентів із клітинними мішенями. Розглянуто цитотоксичність і антивірусну ефективність низки флавоноїдних сполук у модельних системах.