Сторінка редактора

Боротися не з хворобою, а за здоров’я кожної людини і здорове суспільство загалом

Шановні колеги! Нам дуже приємно запросити вас ознайомитися з першим примірником нового журналу «Превентивна медицина. Теорія і практика». Сподіваємося, що ви станете нашими постійними читачами. Ми започатковуємо це видання в дуже складні для України часи, коли ще не встигла вщухнути пандемія COVID-19, а вже насунулося нове безпрецедентне за своїми масштабами і наслідками лихо — війна… Страшна війна, що змінює хід історії, перевертає свідомість людства, руйнує плани, забирає мрії та життя, супроводжується горем, травмами і безліччю хвороб: інфекційних, соматичних, психічних.

Наш Інститут (ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України») був заснований ще в 1896 році. За 126 років свого існування він пройшов довгий шлях через дві світові війни і безліч епідемій, науково обґрунтовуючи та впроваджуючи заходи протидії інфекційним хворобам, зокрема і вакцинопрофілактику. Серед основних напрямів роботи Інституту профілактична медицина займала провідне місце. І це не дивно, адже якщо інфекційну хворобу не попередити, то один випадок може перерости в спалах, потім епідемію і навіть пандемію. Кожна інфекція має свої особливості, а від них залежить, на які складові епідемічного процесу варто спрямовувати протиепідемічні та профілактичні заходи. Яскравим прикладом поєднання науки і практики є безпосередня участь Інституту в науковому обґрунтуванні, розробці та реалізації нормативних документів і Плану основних заходів, спрямованих на ліквідацію поліомієліту в Україні. За результатами проведеної роботи, територія України у складі Європейського регіону ВООЗ була сертифікована як вільна від поліомієліту. Те саме стосується впровадження в Україні інактивованої поліомієлітної вакцини, що дозволило запобігти випадкам вакциноасоційованого паралітичного поліомієліту, інноваційних комбінованих вакцин проти низки дитячих інфекцій тощо. Ще раніше за участю Інституту вдалось ліквідувати натуральну віспу, що дозволило зберегти на майбутнє незліченну кількість людських життів.

Хоча результати превентивних заходів найбільш масштабно і звично для сприйняття простежуються на прикладі інфекційних хвороб, де навіть легше порахувати економічний ефект, цей підхід стосується фактично всіх відомих хвороб, як окремо за нозологією, так і за органами та системами, які вражаються. Усі ми знаємо слова давньогрецького цілителя, лікаря та філософа Гіппократа, який ще за 400 років до н.е. наголошував на тому, що хворобу легше попередити, ніж лікувати. Теперішнє суспільство повинно боротися не з хворобою, а за здоров’я кожної людини і здорове суспільство загалом. Сучасна медицина має для цього всі можливості. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я: «Здоров’ям є стан повного фізичного, душевного і соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб та фізичних вад».

Багато  років  поспіль  Інститут  видавав  журнал «Профілактична медицина», який охоплював усі напрями інфектології та був популярним серед лікарів-інфекціоністів, епідеміологів, мікробіологів, вірусологів, імунологів. Формат журналу «Превентивна медицина. Теорія і практика» передбачає його багатопрофільну медичну спрямованість, де будуть обговорюватися питання, цікаві не тільки науковцям, але й, і це головне, лікарям первинної ланки медичної допомоги, зокрема сімейним лікарям, діяльність яких спрямована як на пацієнта, тобто людину із симптомами хвороби, так і на потенційно здорових людей з метою, щоб вони не ставали пацієнтами. Водночас у журналі будуть висвітлюватися актуальні наукові проблеми, буде надаватися інформація про найновіші наукові досягнення в галузі медицини в Україні та у світі, про емерджентні інфекційні хвороби і пов’язані з ними ризики. Ми запрошуємо читачів приєднуватися до написання статей, в яких ви зможете поділитися власним практичним досвідом або результатами наукових досліджень.

Сподіваємося на довгу і плідну співпрацю.

Головний редактор, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України

Вікторія ЗАДОРОЖНА

Система охорони здоров’я вимагає зміни акцентів

Життєвий досвід та спостереження за близькими і знайомими сформували в мене стійке відчуття: щось в організації вітчизняної системи охорони здоров’я не відповідає місії призначення — охороняти наше здоров’я. За всіма ознаками вона є не системою охорони здоров’я, а, м’яко кажучи, системою боротьби з тяжкими, хронічними хворобами. У певний момент система охорони здоров’я України зробила дрейф з превентивної медицини у бік клінічної, що, звичайно, не дало позитивного результату, оскільки концентрація зусиль на спасінні потопаючих, а не на навчанні їх плавати, не зменшує кількості потопельників, а навпаки збільшує.

Тому наша охорона здоров’я поступово перетворилась на систему боротьби з тяжкими хворобами, які можна було б не допустити при використанні профілактичних практик превентивної медицини й створити реальну систему охорони здоров’я здорової, а не хворої людини. Система охорони здоров’я має дві основні складові: превентивну (профілактичну) медицину і клінічну медицину.

Що саме являють собою превентивна і профілактична медицина? Багато медичних працівників вважають ці назви рівноцінними. Однак це не зовсім так.

Головною відмінністю превентивної медицини від профілактичної є спосіб вирішення поставленого завдання. Профілактика — це стандартний набір базових медичних практик без урахування персональних особливостей здоров’я конкретної людини (на кшталт середньої температури по палаті).

Превентивна медицина націлена на покращення і розширення резервів організму заради продовження повноцінного та якісного життя конкретної людини.

Збереження здоров’я можливо за рахунок раннього виявлення і своєчасної корекції дисбалансів в організмі, які в майбутньому можуть призвести до різних складних небезпечних для життя і здоров’я людини захворювань, патологій або ускладнень.

На мою думку, профілактична медицина повністю вичерпала свої можливості, тому і представлена в сучасній комплексній медицині та практиці переважно вакцинацією.

Сучасні методи діагностики на базі революційних наукових досягнень в галузі молекулярної генетики і біології, біоінженерії та новітніх ІТ-технологій не стільки дозволяють, скільки вимагають від медицини терміново впровадити їх у медичну практику. Мета — змінити акцент в системі охорони здоров’я з клінічної (високотравматичної та фінансово затратної) медицини на превентивну, або таку, що зберігає здоров’я людини.

Реально індустрія здоров’я, якщо прийняти таку державну програму, на основі розумного впровадження в сучасну медичну практику технологій превентивної медицини, може отримати високі позитивні результати.

Наприклад, смертність в Україні в 2021 р. склала 714 263 особи. Тільки дві нозології — хвороби системи кровообігу (ішемічна хвороба серця та цереброваскулярні хвороби — 383 341 випадок (53,6%)) та онколо-

гічні захворювання (73 683 випадки (10,32%)) забрали життя у 457 024 осіб (64%). До таких тяжких наслідків був дуже довгий шлях, на різних етапах якого можна було б припинити розвиток цих захворювань.

Із застосуванням новітніх досліджень молекулярної генетики з’явилась можливість не тільки припинити розвиток тяжкого захворювання, але й спрогнозувати його заздалегідь.

На сьогодні практично не існує невиліковних захворювань, але ціна лікування (не симптоматики, а причини) стала для переважної більшості пацієнтів непосильною.

То що нам робити?

Українській медичній спільноті разом із членами сімей — потенційним пацієнтам, яким сьогодні не доступні новітні лікарські засоби і медичні технології — потрібно терміново зробити суттєвий дрейф в бік превентивної медицини та реалізувати нову парадигму (модель) раціональної попереджувальної медицини. Ця медицина в науковому світі має назву 4П парадигми (Постійний прогноз — моніторинг стану здоров’я, Профілактика — виявлення порушень стану здоров’я, Персональність — оцінки стану здоров’я, Партнерство — пацієнта і сімейного лікаря).

Смертність 64% від нозологій, які діагностуються за багато років до появи тяжких наслідків, — це 457 024 особи, які могли б жити. Для суттєвого зменшення летальності від серцево-судинних захворювань та онкології необхідно забезпечити постійний моніторинг (прогноз) цих захворювань кожному громадянину України, а в разі потреби — профілактику (коригування відхилень показників стану здоров’я до їх референтних значень). Все це може виконати пацієнт під керівництвом та спостереженням сімейного лікаря на основі наукових практик превентивної медицини та IT-технологій.

Шеф-редактор, президент компанії «Екофарм»

Анатолій НОВИК

 

Редакційна колегія:

Н. П. Винник, І. В. Дзюблик, П. А. Дьяченко, С. П. Луговський, М. Г. Люльчук, О. В. Мурашко (відповідальний секретар), О. Л. Панасюк, О. А. Ракша-Слюсарева, Т. А. Сергеєва, В. І. Трихліб, С. В. Федорченко, В. Р. Шагінян (заступник головного редактора)

Редакційна рада:

М. А. Андрейчин (Тернопіль), Ю. Г. Антипкін (Київ), Т. А. Бухтіярова (Київ), Н. О. Виноград (Львів), І. М. Дикан (Київ), В. М. Князевич (Київ), В. М. Корнацький (Київ), С. О.Крамарьов (Київ), Н. В. Медведовська (Київ), А. П. Подаваленко (Харків), Н. С. Полька (Київ), В. Я. Співак (Київ), О. К. Толстанов ( Київ), М. Д. Тронько (Київ), В. І. Цимбалюк (Київ), А. А. Чумак (Київ), В. П. Широбоков (Київ), А. М. Щербінська (Київ)

Натискаючи ЗГОДЕН ви підтверджуєте вхід на сайт та ознайомлення з Попередженням-угодою!

У даному спеціалізованому інтернет-виданні (сайті, спеціалізованому розділі сайту) «Превентивна медицина. Теорія і практика» (Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №25337-15277Р від 22.12.2022 р. УДК 616-084(477+100)(05)) надає професійну спеціалізовану інформацію про рецептурні препарати, зокрема про їх назву, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію, та іншу, передбачену законодавством інформацію, виключно спеціалістам галузі охорони здоров’я (особам, що мають вищу або середню спеціальну медичну освіту). Сайт містить інформацію, що призначена виключно для фахівців медичної та фармацевтичної галузей, вона не може бути використана для самодіагностики та самолікування і не є заміною консультації лікаря.

Інформація про рецептурні препарати надається виключно для ознайомлення фахівців з препаратами і не є рекламою, та не є керівництвом для самостійної діагностики або лікування, а також, не може бути використана в якості медичних порад або рекомендацій.

Онлайн версія журналу «Превентивна медицина. Теорія і практика» (Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №25337-15277Р від 22.12.2022 р. УДК 616-084(477+100)(05)) та засновники журналу: ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» та ТОВ «НВК «Екофарм» не несуть відповідальності за можливу шкоду, спричинену Вашому здоров’ю у разі самостійного лікування, що проводиться на базі використання рецептурних препаратів (без попередньої консультації зі спеціалістом).

У випадку, якщо Ви не є спеціалістом охорони здоров’я, проте, порушуючи ці умови, надаєте недостовірну інформацію про себе, приймаєте цю угоду, засновники, компанія ТОВ «НВК «ЕКОФАРМ» та ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» не несуть відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання Вами інформації з цього сайту (розділу сайту). Ви робите це самостійно та осмисленно, усвідомлюючи, що застосування будь-яких препаратів, в тому числі рецептурних, можливо тільки за призначенням лікаря, після попередньої консультації з відповідним спеціалістом охорони здоров’я.

Цією Згодою я приймаю угоду та підтверджую, що я є дипломованим спеціалістом у галузі охорони здоров’я (лікарем, фармацевтом тощо), чим підтверджую свій професійний статус, ознайомлений та підтримую попередження-угоду про користуванням сайтом і отримання спеціалізованої інформації про рецептурні препарати, запитую та бажаю отримати таку спеціалізовану професійну інформацію.