Статті

Cерологічні дослідження, спрямовані на визначення антитіл до SARS-CoV-2 (АТ-SARS-CoV-2), на перших  етапах  пандемії  стали  дієвим  інструментом  оцінки  інтенсивності  епідемічного  процесу COVID-19. Діагностикуми насамперед мали використовуватися в дослідженнях (переважно сероепідеміологічних) на популяційному рівні, а не для індивідуальної діагностики випадків COVID-19. Однак, для коректної оцінки поширеності АТ-SARS-CoV-2 в період епідемії доцільно оперувати вихідними даними щодо виявлення зазначених маркерів у доепідемічний період.

Скарлатина — одна із найпоширеніших нозологічних форм стрептококових інфекцій групи А (іСГА). В останні роки відбувалося зростання захворюваності на цю інфекцію у країнах Європи, Азії, США та Канаді. Проведено аналіз фахових видань із різних країн світу щодо проявів епідемічного процесу скарлатини, а також надано інформацію про проведені епідеміологічні дослідження авторами

Bacillus anthracis — збудник сибірки, який може використовуватися з біотерористичною метою. Ефективна стратегія біозахисту передбачає удосконалення діагностичних досліджень у напряму підвищення їх чутливості, специфічності та швидкості отримання результатів досліджень. В огляді представлено результати аналізу даних літератури щодо сучасних методів виявлення Bacillus anthracis та її спор в об’єктах навколишнього середовища, які мають найбільше епідеміологічне значення, зокрема у повітрі та ґрунті

На сьогодні на фармацевтичному ринку України та інших країн з’явилася та активно розвивається тенденція випуску нових фармацевтичних продуктів, зареєстрованих як біологічно активні добавки, які за своїми властивостями «маскуються під лікарський засіб». Несумлінні виробники, вдаючись до таких підходів, а саме: при виведенні на ринок біологічно активних добавок під виглядом лікарських засобів, економлять час та значні кошти, частину яких вони спрямовують на агресивний маркетинг, іноді, за таких умов, намагаються ввести в оману лікарів, фармацевтів та споживачів. 

Актуальність холери в Україні на сьогодні пов’язана з тим, що внаслідок війни в багатьох районах країни складаються умови, які сприяють виникненню спалаху хвороби. Сюди відносять руйнування системи водопостачання і каналізації, голод, неналежні гігієнічні умови в тимчасових поселеннях для внутрішньо переміщених осіб, антисанітарія в окопах військовослужбовців, особливо внаслідок безперервних бойових дій на окремих ділянках фронту, можливий колапс системи охорони здоров’я через значні руйнування цивільної інфраструктури,  ймовірність  використання  холерного  вібріона як біологічної зброї для здійснення диверсії. В 2021 році кількість нових випадків істотно зменшилася. Усього лише офіційно перехворіло 2,5 млн осіб, 4 000 — померло.

У статті  наведено  випадок  захворювання,  підозрілого  на  хворобу  Лайма  з  незвичайними  результатами  серологічного  обстеження:  позитивними  результатами дослідження  на  антитіла  IgM  та  IgG до B. burgdorferi, отриманими методом блот-аналізу (WB), та негативними результатами обстеження методом імуноферментного аналізу (ІФА), що були зроблені пізніше у двох інших лабораторіях.

Of 46 patients with CC SNP 12979860, a decline in the concentration of HBsAg>0.5 log₁₀ at 12 weeks of treatment, was noticed in 23 (50.0%) persons in the group of 61 patients, and in 14 (23.0%) with CT alleles (OR=3.36, 95% CI 1.35–8.4, P<0.005). SVR was achieved in 19 (41, 3%) and 12 (19.7%), respectively (OR=3.35, 95% CI 1.12–7.5, P<0.005). Decline in HBV DNA >2 log₁₀ at week 12 was observed in 42 (91.3%), and in 61 patients with CT — in 54 (88.5%) (OR=1.36,CI 0.32–6.75, P=0,0639). At 24 weeks of therapy, the decline in HBV DNA by 2 log₁₀ in the group of patients with CC was detected in 46 (100%) and in those with CT in 61 patients (100%). SVR was achieved in 20 persons (43.5%) and in 11 (18%), respectively (OR=3.5, 95% CI 1.34–9.31, P<0.005).

У статті наводяться дані сучасної літератури про актуальність серйозної проблеми охорони здоров’я, проблеми у діагностиці постковідного синдрому, ускладнення, складну Т-клітинну та перехресну відповідь імунної системи.

Проведено детальний аналіз та аргументовано літературними даними проявів уражень центральної та периферичної нервової системи при герпесвірусних інфекціях на фоні постковідного синдрому. Наведено прояви імунних відповідей та аутоімунних змін при COVID-19.

Забезпечення точної, своєчасної та доступної за вартістю діагностики ВІЛ-інфекції є пріоритетним заходом, спрямованим на досягнення поставлених перед Україною глобальних цілей подолання епідемії ВІЛ, а саме: отримання результатів досліджень гарантованої якості для забезпечення 95% людей, які живуть з ВІЛ, та знання про свій статус. Своєчасне встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції із застосуванням швидких тестів (ШТ) набуває особливого значення в умовах воєнного стану, коли доступ до обстежень із застосуванням інструментальних методів дослідження обмежений або взагалі недоступний. Для встановлення точного діагнозу вкрай важливими є стандартизована стратегія тестування та використання продукції гарантованої якості, тоді як незадовільний вибір алгоритмів тестування може призводити до помилок діагностики.

З епідеміями та пандеміями люди стикалися з давніх часів, ще не розуміючи ні їхню природу, ні наслідки, ні як вберегтися та запобігти розповсюдженню. Кожна інфекційна хвороба має свої історію, особливості, пов’язані з вірулентністю збудника, механізмом його передачі, контагіозністю, від яких залежать епідемічний потенціал, інтенсивність епідемічного процесу, наслідки для кожного індивідуума і суспільства загалом. Щороку з’являються нові мікроорганізми людини, серед яких провідна роль належить вірусам, формуються нові або набувають змін вже існуючі паразитарні системи, в яких людина стає біологічним хазяїном того чи іншого патогену. Показано, що зоонозні мікроорганізми превалюють серед патогенів людини, зокрема серед емерджентних.