Інфекційна захворюваність в Україні за 6 місяців 2024 року (аналітична довідка)
ІНФЕКЦІЙНА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ В УКРАЇНІ ЗА 6 МІСЯЦІВ 2024 РОКУ (АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА)
Представляємо епідеміологічний аналіз даних ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» щодо захворюваності на актуальні інфекційні хвороби за 6 місяців 2024 р. порівняно з аналогічним періодом 2023 р.
На нашу думку, епідеміологічний аналіз дозволяє розглядати інфекційну захворюваність з позицій еволюційних змін, що відбуваються в епідемічному процесі актуальних інфекцій у сучасних умовах. Це важливо для розуміння вектору цих змін, прогнозування можливості виникнення епідемічних ускладнень, корегування протиепідемічних та профілактичних заходів. Сподіваємось, що представлена нами інформація буде корисною для лікарів різних спеціальностей, насамперед — сімейних.
Кашлюк. За 6 місяців 2024 р. в Україні зареєстровано 4 863 випадки кашлюку (11,86 на 100 тис. населення), проти 161 випадку (0,39 на 100 тис. населення) відповідно за такий період 2023 року. Ріст захворюваності — 30,2 раза. Переважну більшість захворілих на кашлюк склали діти до 17 років — 94,0%. Серед них за 6 місяців 2024 року захворіла 4 571 особа (62,2 на 100 тис. вікової групи) проти 157 (2,14 на 100 тис. вікової групи) за 6 місяців минулого року. Ріст захворюваності серед дітей склав 29,1 раза. Для порівняння, серед дорослих — 73,0%. За червень 2024 р. зареєстровано 1 058 випадків кашлюку проти 38 — у червні 2023 р., тобто у 27,8 раза більше.
Кір. За 6 місяців 2024 р. в Україні зареєстровано 101 випадок кору (0,25 на 100 тис.), проти 21 випадку(0,05 на 100 тис.) за цей період у 2023 р. (ріст у 4,81 раза). Тільки за червень 2024 р. було зареєстровано 31 випадок кору, що на 30 випадків більше, ніж у червні 2023 року. Зростання захворюваності реєструвалось переважно серед дітей до 17 років. За 6 місяців цього року був зареєстрований 71 випадок кору, що склало 0,97 на 100 тис. вікової групи проти 14 за півроку 2023 р. (0,19 на 100 тис. відповідної вікової групи). Ріст захворюваності на кір серед дітей до 17 років, порівняно з відповідним періодом минулого року, склав 5,1 раза. Захворюваність на кір серед дорослих була нижчою, ніж серед дітей, але також спостерігалося її зростання порівняно з аналогічним періодом 2023 року. За 6 місяців 2024 р. зареєстровано 30 випадків кору серед дорослих, за минулий період — 7 (0,09 та 0,02 на 100 тис. дорослого населення відповідно). Випадки кору серед дітей до 17 років протягом 6 місяців 2024 року склали переважну більшість — 70,3% всіх зареєстрованих випадків кору. У червні серед дорослих також зареєстровано на 10 випадків кору більше порівняно з червнем минулого року.
Слід звернути увагу на те, що і кір, і кашлюк є інфекціями, що керуються засобами специфічної профілактики. Отже, діти мають бути захищеними від захворювання, водночас захворюваність, наприклад, на кір та коклюш серед дітей залишається у декілька разів вищою, ніж серед дорослих. З цих позицій, привертає увагу захворюваність на краснуху та епідемічний паротит. Проти цих інфекційних хвороб та кору використовують одну трикомпонентну вакцину (КПК). Всі ці три інфекції мають однаковий повітряно-крапельний механізм передачі збудника. Є лише одна відмінність – контагіозність вірусу кору вважається найбільшою. Але на краснуху захворіло протягом 6 місяців 2024 р. 6 осіб (серед них 5 дітей до 17 років), за аналогічний період минулого року — 3 (всі — діти). Епідемічний паротит — спостерігається зниження захворюваності на 71,6% порівняно з минулим роком (86 випадків проти 303 за 6 місяців 2023 р.). Ці дані викликають деякі питання. Що не так з вакциною? Не працює коровий компонент? Або потрібні ґрунтовні наукові дослідження?
Суттєвих змін у захворюваності на гострі кишкові інфекції за 6 місяців 2024 р., порівняно із таким періодом 2023 р., не спостерігалось. Різниця складала одиничні випадки, або не перевищувала 20% в інтенсивних показниках. У 2024 р. відмічалось незначне зниження захворюваності на шигельози, ротавірусний ентерит, несуттєво зросла захворюваність на зоонозні сальмонельози (8,64%).
Соціально значущі хвороби. До соціально значущих хвороб, відповідно до груп, що використовує МОЗ, належать сифіліс, гонококова інфекція, вірусні гепатити, зокрема хронічні. Ми звернули увагу на зростання кількості випадків сифілісу у 2024 р. (1 010) порівняно із 2 023 (763). В інтенсивних показниках — 2,46 та 1,86 на 100 тис. населення, зростання на 32,4%. Серед дітей до 17 років у 2023 та 2024 роках було зареєстровано по 6 випадків сифілісу. Захворюваність серед дорослих склала у 2024 р. 2,98 на 100 тис. осіб, у 2023 р. — 2,25, ріст — 32,6%. Водночас кількість зареєстрованих випадків гонококової інфекції як у 2023-му, так і у 2024 роках була у декілька разів нижчою (414 та 399 випадків), показник захворюваності — 1,01 та 0,97 на 100 тис. населення, зниження на 3,6%. Серед дорослого населення (411 та 387 випадків відповідно), показник захворюваності (1,22 та 1,15 на 100 тис. дорослих), зниження на 5,8%. Кількість випадків гонококової інфекції серед дітей вища, ніж кількість випадків сифілісу (наприклад, у 2024 р. — 12 випадків, сифілісу — 6), що являється цілком логічним. Водночас більш високі показники захворюваності на сифіліс порівняно із захворюваністю на гонококову інфекцією серед дорослих може вказувати на неповну реєстрацію випадків гонококової інфекції. Слід зазначити, що обов’язковому обстеженню на сифіліс підлягають усі вагітні та донори крові, що, ймовірно, і підвищує показники захворюваності на сифіліс серед дорослих.
Вірусні гепатити. У 2024 році продовжилась багаторічна тенденція зростання захворюваності на вірусні гепатити. Серед гострих вірусних гепатитів домінує гепатит А, спалахи якого реєструвалися як у 2023-му, так і у 2024 році. Для цієї хвороби завжди була характерна циклічність, але протягом останніх 20 років вона практично не спостерігалась. Така тенденція могла призвести до зростання захворюваності на гепатит А. Зокрема, за 6 місяців 2024 р. було зареєстровано 755 випадків гепатиту А, у 2023 р. — 144, інтенсивний показник захворюваності зріс з 0,35 до 1,84 на 100 тис. населення, тобто у 5,24 раза. Майже половину (47,4%) захворілих на гепатит А за 6 місяців 2024 р. склали діти до 17 років, показник захворюваності серед яких склав 4,45 на 100 тис. дитячого населення (у 2023 р. — 0,59), зростання у 7,6 раза. Захворюваність серед дорослих зросла у 4,2 раза (із 0,30 до 1,27 на 100 тис. дорослих). Захворюваність на гострі гепатити В (ГВ) та С (ГС) зростає дуже повільно (12,54% та 17,79%), інтенсивний показник захворюваності за 6 місяців 2024 р. становив 0,96 та 0,60 на 100 тис. населення, відповідно. Показник захворюваності серед дітей (ГВ — 0,14, ГС — 0,07 на 100 тис. дитячого населення) є нижчим ніж серед дорослих (ГВ — 1,14, ГС — 0,71 на 100 тис. дорослих). Спостерігається незначний ріст захворюваності на хронічні вірусні гепатити В (ХГВ) та С (ХГС). Інтенсивні показники захворюваності за 6 місяців 2024 р. становили для ХГВ 2,11 на 100 тис. населення, для ХГС — 9,91. Слід відмітити суттєве збільшення хворих на ХГВ у червні 2024 р. порівняно з аналогічним періодом 2023 р. — 60,95% через захворюваність дорослих.
Відповідно до переліку, визначеного Наказом МОЗ України від 19.07.1995 №133, група особливо небезпечних хвороб включає: холеру, туляремію, сибірську виразку, бруцельоз, лептоспіроз, лістеріоз, хворобу легіонерів, хворобу Лайма, орнітоз, рикетсіози, сказ, кліщовий вірусний енцефаліт, вірусні гарячки та вірусні геморагічні гарячки. За аналізований період випадків холери, туляремії, сибірської виразки, хвороби легіонерів, рикетсіозів, орнітозів зареєстровано не було. Зареєстрований 1 випадок бруцельозу (за 6 місяців минулого року не зареєстровано). Реєструються поодинокі випадки лістеріозу, кліщового вірусного енцефаліту, вірусних геморагічних гарячок. Практично не змінились показники захворюваності на хворобу Лайма. Водночас слід відзначити зростання у 3 рази кількості хворих на лептоспіроз. Ця хвороба потребує уваги з боку лікарів, особливо в умовах військових дій, коли якісне проведення дератизації неможливе. За 6 місяців цього року зареєстровано 2 випадки сказу, за аналогічний період минулого року їх не було. Це свідчить про неблагополучну епізоотичну ситуацію, чого слід було очікувати. Зазначене потребує настороги до захворювання з боку лікарів та наявності достатньої кількості антирабічних вакцин.
Також привертає увагу зростання кількості випадків правця — на 6 випадків більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це може свідчити про недоліки в охопленні щепленнями, що особливо неприпустимо в умовах військового стану.